Продукція

 У країнах Європи жито є однією з найбільш поширених зернових культур. Його вирощують на значних площах і широко застосовують у харчовій, фармацевтичній, технічній та інших галузях економіки. В Україні на деякий час цю культуру витіснила пшениця, але наразі жито починає відвойовувати свої позиції.  

 

Друге народження жита

Культурне жито виникло із бур'янисто-польового, яке засмічувало посіви пшениці. Порівняно з пшеницею жито більш молода культура. Походить з країн Південно-Східної Азії, Туреччини та Закавказзя. Перші відомості про вирощування жита в Росії відносяться до IX ст. На території України вперше почали вирощувати в першому тисячолітті до н.е.

Тепер жито вирощують у всіх країнах Західної Європи і США. У Росії основні площі посіву зосереджені в Нечорноземній зоні. У світовому землеробстві жито займає одне з важливих місць серед зернових злакових культур (близько 20 млн га).

Середня врожайність жита нижча, ніж пшениці, тому що його висівають на більш бідних ґрунтах. Проте якщо жито вирощувати на родючих ґрунтах і вносити достатню кількість добрив, воно потенційно спроможне формувати більш високі врожаї, про що свідчить передовий досвід. Наприклад, на сортодільницях України його врожайність досягла 45-60 ц/га.

Озиме жито – це важлива продовольча і кормова культура. У зерні міститься 9-15% білка, близько 81% вуглеводів і вітаміни груп А, В, Е, PP. Житнє борошно використовується для випічки різних сортів хліба. Випікають також хліб із суміші житнього і пшеничного борошна. Житній хліб характеризується високою калорійністю і за біологічною цінністю білка переважає пшеничний. Білок жита порівняно з пшеничним містить більше незамінних амінокислот, особливо лізину. У житньому хлібі містяться ненасичені жирні кислоти, здатні розчиняти холестерин в організмі людини. Тому його рекомендують вживати людям похилого віку.

Житнє зерно, висівки, борошно – цінний концентрований корм. Зелена маса за кормовими якостями не поступається багаторічним травам. У зеленій масі жита більше білка (14%) ніж у озимої пшениці і кукурудзи. Житню солому і полову використовують як грубий корм.

Зерно жита використовується і для технічних цілей. Воно переробляється на спирт, крохмаль, патоку. Із соломи виготовляють оцтову кислоту, лігнін, целюлозу та ін.

Агротехнічне значення жита полягає в здатності пригнічувати бур'яни внаслідок великої кущистості і швидкого росту. Озиме жито на зелений корм є добрим попередником для озимої пшениці, а на зерно для просапних і ярих культур.

У країнах Європи жито озиме є однією з найбільш поширених зернових культур. Його вирощують на значних площах і широко застосовують як у харчовій промисловості, так і у фармацевтичній, технічній та інших галузях економіки.

Незважаючи на те, що в Україні жито почали вирощувати понад три тисячі років тому, останнім часом спостерігалася тенденція скорочення посівних площ цієї культури у зв’язку з розширенням площ пшениці озимої, а також з економічних причин – передусім низькою закупівельною ціною на зерно жита. Однак за останні два-три роки ситуація на ринку зернових суттєво змінилася. Так, із дефіцитом продовольства у багатьох країнах світу ціни на продовольчу продукцію та сировину для її виробництва почали зростати з рекордною швидкістю. Змінилися й пріоритети щодо значення тієї чи іншої культури. На сьогодні, наприклад, закупівельні ціни на жито істотно перевищують вартість пшениці. І це при тому, що потенційна урожайність жита озимого є на порядок вищою, ніж у пшениці озимої.

Разом з тим, на жаль, внаслідок незаслуженої непопулярності жита протягом тривалого часу в сучасній літературі міститься дуже мало інформації про технологію вирощування цієї культури. Тому пошук агротехнічних прийомів, спрямованих на підвищення рентабельності жита озимого в умовах сучасного агропромислового виробництва є актуальним питанням, вирішення якого потребує консолідації новітніх наукових підходів відповідних профільних установ та впровадження у виробництво в господарствах різних форм власності.

Отож, як відзначалося, жито озиме, незважаючи на певні негативні явища, було і є однією з найцінніших продовольчих та фуражних культур в Україні.

На відміну від пшениці озимої, жито має більш високу едафостійкість, тобто ця культура є менш вибагливою до ґрунтових умов, може рости за підвищеної кислотності ґрунту. Кореневі волоски жита здатні засвоювати з ґрунту важкорозчинні мінеральні сполуки. Також жито має вищу стійкість до морозів та бур’янів, хвороб і шкідників, високу екологічну пластичність, може вирощуватися після гірших попередників.

Усе це ставить жито озиме в ряд особливо цінних сільськогосподарських культур сьогодення, проте не слід забувати, що розкрити свій потенціал кожна культура, зокрема, і жито спроможне лише за належного рівня агротехніки.

До останнього часу на території європейського континенту вирощувалися лише сорти жита озимого, але й їхній асортимент був невеликим. Селекціонерами Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України вперше серед країн СНД створено гібриди жита озимого, такі як «Первісток», «Юр’ївець», «Слобожанець» та інші.

В порівнянні з існуючими сортами, гібриди жита мають суттєві переваги, зокрема, забезпечують вищу врожайність та якість зерна, у тому числі й за менших норм висіву. Варто відзначити, що внаслідок підвищеної кущистості гібридів жита (коефіцієнт кущіння сягає 9 і більше) зникає необхідність застосування гербіцидів за їх вирощування, тому що своєю вегетативною масою гібриди повністю закривають поверхню ґрунту і тим самим перешкоджають росту й розвитку бур’янів.

 

Біологічні особливості

На товарні цілі жито вирощується в основному в Поліссі і північному Лісостепу. В онтогенезі жито проходить ті ж фенологічні фази і етапи, що й пшениця. За однакових умов сходи жита з`являються швидше на 1-2 дні. На 1-2 дні швидше воно починає кущитись. Вузол кущення закладається ближче до поверхні грунту (1.7-2.5 см), частіше зустрічаються дво- і трьох вузлові рослини. Кущення у нього проходить в основному восени. Весною воно починає трубкування через 18-20 днів від початку весняного відростання, а через 40-50 днів виколошується. Цвітіння настає через 7-12 днів від початку колосіння (у пшениці через 4-5) і триває 7-9 днів. Фаза молочної стиглості настає за 10-14 днів після цвітіня і триває 8-10 днів. Через 2 місяці після колосіння жито дозріває. Післязбиральне достигання протікає довше, тому воно рідше проростає в колосі.

До умов вирощування жито менш вимогливе, ніж пшениця, зокрема до ґрунтів. У нього добре розвинена коренева система. Вона проникає на глибину 1.5-2 м. і здатна засвоювати фосфор і калій з важкорозчиних сполук. Вона менш чутлива до кислотності ґрунту, тому його можна вирощувати на малопридатних для пшениці піщаних підзолистих ґрунтах. Але кращими є родючі структурні чорноземи і сірі лісові ґрунти середнього та легкого суглинкового механічного складу. Погано росте на важких глинах, заболочених, засолених ґрунтах.

Жито більш холодостійке, ніж інші озимі культури. Витримує зниження температури на рівні вузла кущення до мінус 19-21°С. Насіння починає проростати при 0.5-2°С. Закінчує вегетацію восени і відновлює весною при 3-4°С.

Жито – типова перехресно запильна рослина довгого світлового дня. Пилок переноситься повітрям. Сприятливою для запилення є тиха тепла погода при достатній вологості повітря. У жарку погоду при низькій вологості повітря пилок втрачає життєздатність. Ненесприятливою для запилення є вітряна і дощова погода. При виляганні багато квіток не запилюється і спостерігається череззерниця в колосі.

Завдяки посіву жита можна зменшити кількість збудників хвороб і шкідників овочевих культур. Крім цього, жито допоможе при боротьбі з однорічними і багаторічними бур’янами, так як жито дуже агресивна культура.

Як відомо, корінь жита проникає в глибину землі більше метра і витягує корисні речовини, накопичує в собі. Тому після висівання жита як зеленого добрива ці мікроелементи будуть знаходиться у верхньому шарі ґрунту. Посів жита в якості добрива роблять наприкінці серпня або на початку вересня. Якщо земля звільнилася раніше, то можна відразу ж посіяти жито і восени закласти її в ґрунт.

 

Технологія вирощування

Кращими для жита у відповідних зонах є ті самі попередники, що й для пшениці. Але якщо в господарстві вирощують пшеницю і жито, то найкращі з них відводять під пшеницю, бо після гірших попередників жито менше знижу врожайність, ніж пшениця. Жито менше реагує на повторні посіви, ніж пшениця.

Основними завданнями обробітку ґрунту під жито є збереження вологи, боротьба з бур`янами, нагромадження елементів живлення. В однакових ґрунтово-кліматичних умовах після однакових попередників він нічим не відрізняється від обробітку під озиму пшеницю. Слід мати на увазі, що основні посіви жита зосереджені в Поліссі, де ґрунти мають неглибокий гумусовий шар. Тому тут оранку слід проводити на глибину від 16 до 22см. На піщаних чистих від бур`янів грунтах після люпину, льону і інших попередників не слід орати, а треба проводити поверхневий обробіток дисковими лущильниками, залишаючи на поверхні стерню попередньої культури.

Жито добре реагує на органічні, сидеральні та мінеральні добрива. На підзолистих грунтах під основний обробіток ґрунту потрібно вносити по 30-40т, на сірих лісових –  по 20-25т/га гною або гнойових компостів. У районах достатнього зволоження на грунтах низької родючості доцільно висівати післяукісно люпин або капустяні культури на зелене добриво.

Мінеральні добрива розраховують на плановану урожайність, як і під пшеницю. Система їх використання така: фосфорні і калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту. На бідних грунтах під передпосівну культивацію вносять по 30 кг азоту.

Вирощувати слід рекомендовані для відповідної зони сорти. Їх зараз зареєстровано в Україні більше 20. Наприклад, «Інтенсивне 95», «Богуславка», «Боротьба», «Верхняцьке 94», «Воля», «Київське 86», «Київське 90», «Київське 93», «Ніка», «Паллада», «Нива» та інші.

Для товарних посівів краще використовувати насіння категорії рН-1-3, яке має чистоту не нижчу 98% і лабораторну схожість не нижче 90%. Насіння повинно бути добре відсортованим, вирівняним, ваговитим. Для боротьби з видами сажки, кореневими гнилями, пліснявінням насіння його слід протруїти.

Строки сівби жита співпадають із строками сівби пшениці у відповідних умовах, але слід мати на увазі, що весною жито кущиться коротший період, тому основне кущення повинно пройти восени. Разом з тим, ранні посіви пошкоджуються шкідниками, переростають (особливо тетраплоїдні сорти) і піддаються сильніше, ніж пшениця, випріванню. Оптимальні строки сівби в Поліссі 1-25 вересня , в Лісостепу – 5-25 вересня.

Сівбу проводять зерновими сівалками звичайним рядковим способом на глибину 4-5см. На легких грунтах та при дефіциті вологи в ґрунті –  на 5-6, а на важких грунтах та за гарантованого зволоження ґрунту – на 2-3см. За сухої погоди після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками і боронують легкими боронами. Озиме жито восени і під час весняно-літньої вегетації пошкоджується тими самими шкідниками і уражується такими самими хворобами, що й озима пшениця.

Жито більш конкурентоздатне проти бур`янів. Тому потреба у застосуванні гербіцидів на його посівах виникає рідше. За якісної підготовки ґрунту до сівби, воно здатне пригнічувати такі агресивні бур`яни як пирій повзучий та осот рожевий. Якщо ж виникає потреба застосувати хімічну боротьбу, то використовують ті ж гербіциди, в ті ж строки, і в тих же дозах.

Жито схильне до вилягання. Якщо воно прогнозується, то посіви на початку трубкування обробляють розчином кампозану (4л/га), або сумішшю кампозану (1,5-2,0 л/га) та туру (3л/га), використовуючи 200-250 л/га робочого розчину.

Збирання жита проводять прямим комбайнуванням або роздільним способом тим самими машинами, що й пшениці. Чисті посіви доцільніше збирати прямим комбайнуванням поточним способом. Збирання слід починати, коли вологість зерна знизиться до 19-20%, щоб не допустити перестоювання жита, при якому можуть бути великі втрати внаслідок осипання зерна.

 

Користь для здоров’я

Жито робить дуже сильний оздоровлюючий вплив на людський організм. У практиці народної медицини в лікувальних цілях використовують все: квітки, колосся, зерно, паростки, борошно, солод, хліб.

Користь житнього хліба безсумнівна, особливо в холодну пору року, коли організм людини відчуває дефіцит вітамінів, мінералів, корисних речовин. Саме в житньому хлібі містяться незамінні для людського організму амінокислоти, клітковина, макроелементи, мінеральні солі, мікроелементи. Входять до складу цього продукту харчування особливо цінні вітаміни групи В, вітаміни А, РР, Е.

Справжній класичний житній хліб прийнято випікати без дріжджів, заміною яким є житнє закваска. Цей рецепт приготування житнього хліба довгий час не використовували. Сучасна конкуренція в цій галузі виробництва продуктів харчування змусила виробників згадати справжні цінності правильного виготовлення житнього хліба.

Користь житнього хліба полягає в необхідності щоденного включення даного продукту харчування в раціон. При регулярному споживанні хліба, приготованого з житнього борошна, значно прискорюється процес метаболізму в організмі людини, токсини, шлаки виходять з помітною регулярністю. Вважається, що такий хліб виводить зайвий холестерин із судин. При недостатньою і нерегулярної роботі кишечника необхідно обов'язково щодня вживати в їжу житній хліб.

Численні дослідження користі житнього хліба показали його сприятливий вплив на організм людини, особливо на роботу шлунково-кишкового тракту. Цей хліб в кілька разів знижує загрозу захворювання на цукровий діабет і навіть запобігає утворенню онкологічних захворювань. Необхідно вживати житній хліб людям, страждаючим занепадом сил, недокрів'ям, що мають низький рівень гемоглобіну в крові. Всі ці чудові показники має житній хліб у перші 36 годин після випікання. Потім позитивні якості житнього хліба знижуються, з нього можна готувати сухарики, які також знаходять своє гідне застосування.

Лікарями помічена виняткова користь житнього хліба при наявності стану депресії. Вітаміни групи В і вітамін Е, що входять в даний продукт, допоможуть позбутися від цієї недуги. Існує велика кількість народних лікувальних рецептів від різноманітних захворювань, основою в яких є житній хліб. Наприклад, вважається, що кожній жінці корисно щодня з'їдати по два шматочки житнього хліба в якості профілактичного заходу від онкологічного захворювання молочної залози.

Житній хліб допомагає коректувати кількість з'їденої їжі, він настільки ситний, що при його вживанні з іншими продуктами ви швидко почнете відчувати насичення. При ретельному пережовуванні житнього хліба відбувається очищення зубів і ясен внаслідок впливу на ротову порожнину волокон, з яких складається хліб. Багато мам маленьких дітей вважають, що більш дієвого глистогінний кошти, ніж житній хліб, посипаний сіллю і натертий часником, не існує взагалі. Таку натерту хлібну скоринку слід давати дитині безпосередньо перед сном, після чого запити водою.

З давніх часів спостерігається користь житнього хліба в косметології. Навіть сучасні жінки іноді готують скраб з житнього хліба, який особливо підходить для жирної, комбінованої шкіри обличчя.